Чому бізнес стає все більш соціально-відповідальним?

Як соціальна відповідальність бізнесу впливає на впровадження позитивних змін у світі? Як це співвідноситься з прибутком і стосунки з клієнтами? Глобальні тенденції у світі? Ділимось думками дослідника Аналітичного центру УКУ Олексія Москаленка у колонці для видання Новое время.

Пару тижнів тому, проходячи повз дитячий куточок в одній з галерей Ліверпулю, побачив книгу «Політика для початківців» і присів на підвіконня — ознайомитися, що ж тут дітям рекомендують почитати. Відразу ж натрапив на наступний розділ:

«Не купуй…

…продукти від компаній, з діями котрих ти не погоджуєшся. Наприклад, ти можеш не купувати бургери від закладу швидкого харчування, якщо знаєш, що вони погано ставляться до працівників, не платять податків, або використовують дитячу працю.

Це називається бойкотуванням.

Якщо достатня кількість людей бойкотуватиме компанію, то є більша ймовірність, що в ній відбудуться зміни. Але переконайся, що ти зробив власне дослідження, адже багато звинувачень онлайн не є правдивими.”

Традиційно, запорукою для успішної компанії було декілька факторів: конкурентна продукція, вдалий маркетинг, інновації тощо. Останнім часом інтернет, соціальні мережі та кліматичні зміни додали ще один фактор — відповідальність бізнесу перед суспільством та планетою. Згідно результатів останнього опитування Edelman Trust Barometer, населення планети продовжує довіряти бізнесу більше, ніж державі і вже 76% респондентів очікує від керівників компаній генерувати зміни, не чекаючи відповідних вимог від держави.

Споживачі починають бачити значно більше і глибше — 72% щонайменше раз на тиждень читають новини і поширюють інформацію в соціальних мережах. І компаніям вже варто змінюватися швидше, ніж зростають очікування споживачів. Висадженням кількох дерев перед камерами, чи організацією щорічного дитячого свята вже не обійтися. Українським покупцям абсолютно не новий концепт «бойкотування», хоча поки переважно по політичній складовій. Проте згодом наші споживачі дуже ймовірно також потраплять у глобальний рух і вже почнуть обирати бренди за соціальний чи екологічний вплив. 

Компанії, які будуть прогресивно покращувати умови ведення бізнесу та власний вплив на суспільство, отримають лояльність споживачів, підтримку політиків та фінансові переваги міжнародних кредиторів. Хто ще буде в цьому зацікавлений? — бізнес партнери. Для потужних брендів працювати з постачальником, за яким тягнеться історія порушень умов праці чи забруднення навколишнього середовища є просто неприйнятним. Це стосується й IKEA, яка вже виходить на український ринок, і американської кабельної мережі HBO. Засновник вітчизняної компанії Radioactive, яка допомагала каналу зі зйомками серіалу «Чорнобиль», зазначив у одному з інтерв’ю: «Як можна описати процес співпраці з HBO? Із ними все має бути по-дорослому. Наприклад, якщо ми використовуємо під час зйомок автомобіль, то він має бути правильно зареєстрованим, мати дозвіл на перевезення людей. Фінансові аспекти, страхування, оплата праці – все це має бути чітко виписано.» 

Колеги з Китаю розповідали, що бути постачальником для компанії Apple — то величезна відповідальність і виклик. Потрібно відповідати на зростаючі очікування умов праці та екологічних норм, бо в таких корпораціях вони виникають швидше і є більш жорсткими, ніж того вимагає місцеве законодавство. Стів Джобс був також проти модних на той час програм соціально відповідального бізнесу (CSR), які переважно здійснювалися відділами зовнішніх комунікацій в рамках своїх завдань. Будучи буддистом, він переконував, що потрібно спочатку зробити щасливим себе (тобто, компанію) і дуже переймався, коли стало відомо про випадки самогубств серед працівників одного з постачальників. 

Сучасні засоби передачі інформації вже не дозволяють сказати на біле чорне по єдиному інформаційному каналу. З’явиться інший канал, який покаже картинку з іншого боку і запитає інших респондентів. В соціальних мережах знайдуться люди, які в коментарях висловлять альтернативну думку, чим заперечать всю публікацію. Цікаво спостерігати, як у фейсбуці хтось комусь вручає нагороду «за екологічні здобутки», а тоді в коментарях збираються місцеві жителі, які пишуть гнівні коментарі. Це відбувається по всьому світу і є новим викликом для бізнесу та підтвердженням зростання його ролі в майбутньому планети.

Тут є одне «але». Для повноцінного впровадження системних змін на галузевому рівні, потрібно, щоб ринок грав по одних правилах. Візьмемо для прикладу гірничу справу. Минулого року на Міждержавному форумі з видобування, мінералів, металів на сталого розвитку (IGF) в головному офісі ООН у Женеві, віце-президенти кількох найбільших видобувних компаній світу нарікали на несповідування цінностям сталого розвитку менш публічними компаніями. І хоча перехід на відповідальне виробництво за їхніми словами є «недорогим», інші виробники, що нехтують новими стандартами, не втрачають нічого, або ж навіть фінансово виграють. 

Справа в тому, що споживачі та журналісти можуть відносно легко промоніторити виробника айфонів (Apple, схоже, першими повністю відкрили список своїх постачальників), але часто заглибитися всередину логістичного ланцюга і дізнатися, наприклад, з якої копальні був взятий конкретний мінерал — ще досить складно. Закупівельні департаменти багатьох компаній часто нехтують перевіркою постачальників, обираючи лише за ціною. Тому для поширення нових норм на глобальному рівні, потрібно ще декілька років активної взаємодії споживачів, державних органів та міжнародних організацій. 

За останні роки на запит глобальної громадськості ринок відреагував появою численної кількості ініціатив клубного типу, які грають роль інспекторів на «чистоту» всіх ланок логістичного ланцюга та беруть на себе репутаційні ризики роботи з тими чи іншими постачальниками. На даний момент відзначається певне перенасичення ринку і плутанина серед численних ініціатив. На вищезгаданій конференції в Женеві, віце-президент однієї з найбільших видобувних компаній скаржився мені на «головний біль» від усіх існуючих систем оцінювання. В Україні напевно вже також є чимало організацій, що пропонують виробникам пройти перевірку і отримати сертифікат на екологічність, «європейськість» умов праці тощо.

Вхідний квиток у світ відповідального бізнесу, насправді, зараз є досить простим. Існує чимало безкоштовних інструкцій (наприклад, Global Reporting Initiative), де можна завантажити вказівки до звітування, якими користуються найпрогресивніші компанії світу. Вони задають не лише рамки для стратегічного планування, а й дозволяють побачити, які конкретні кроки в компанії можна зробити зараз і без додаткових витрат. 

67% респондентів очікують, що компанії залучатимуть їх до вирішення важливих соціальних проблем

Поцікавтеся, які соціальні чи екологічні проблеми турбують населення біля вашого підприємства. Згідно Барометру Довіри, у людства з’явився підвищений запит на новий вид відносин між роботодавцем та компанією: 67% респондентів очікують, що компанії залучатимуть їх до вирішення важливих соціальних проблем. Такі ініціативи точно не пройдуть повз увагу громадськості. А при правильній взаємодії стейкхолдерів, вас ще більше цінуватиме власна команда, влада і, звісно, споживачі.

На щастя, вже є чимало українських підприємств, які успішно опановують і активно сповідують принципи ведення відповідального бізнесу. У таких компаній буде чи неабияка конкурентна перевага в розумінні правил гри нової економіки і лояльність споживачів ери соціальних мереж. І так само, як це вже активно впливає на світову видобувну галузь та ринок електроніки, тренд буде розповсюджуватися на інші сектори: аграрний, банківський, освітній і лише питання часу, коли ваш клієнт запитає: «А що зробили ви?»

Меню

Чому бізнес стає все більш соціально-відповідальним?

Як соціальна відповідальність бізнесу впливає на впровадження позитивних змін у світі? Як це співвідноситься з прибутком і стосунки з клієнтами? Глобальні тенденції у світі? Ділимось думками дослідника Аналітичного центру УКУ Олексія Москаленка у колонці для видання Новое время.

Пару тижнів тому, проходячи повз дитячий куточок в одній з галерей Ліверпулю, побачив книгу «Політика для початківців» і присів на підвіконня — ознайомитися, що ж тут дітям рекомендують почитати. Відразу ж натрапив на наступний розділ:

«Не купуй…

…продукти від компаній, з діями котрих ти не погоджуєшся. Наприклад, ти можеш не купувати бургери від закладу швидкого харчування, якщо знаєш, що вони погано ставляться до працівників, не платять податків, або використовують дитячу працю.

Це називається бойкотуванням.

Якщо достатня кількість людей бойкотуватиме компанію, то є більша ймовірність, що в ній відбудуться зміни. Але переконайся, що ти зробив власне дослідження, адже багато звинувачень онлайн не є правдивими.”

Традиційно, запорукою для успішної компанії було декілька факторів: конкурентна продукція, вдалий маркетинг, інновації тощо. Останнім часом інтернет, соціальні мережі та кліматичні зміни додали ще один фактор — відповідальність бізнесу перед суспільством та планетою. Згідно результатів останнього опитування Edelman Trust Barometer, населення планети продовжує довіряти бізнесу більше, ніж державі і вже 76% респондентів очікує від керівників компаній генерувати зміни, не чекаючи відповідних вимог від держави.

Споживачі починають бачити значно більше і глибше — 72% щонайменше раз на тиждень читають новини і поширюють інформацію в соціальних мережах. І компаніям вже варто змінюватися швидше, ніж зростають очікування споживачів. Висадженням кількох дерев перед камерами, чи організацією щорічного дитячого свята вже не обійтися. Українським покупцям абсолютно не новий концепт «бойкотування», хоча поки переважно по політичній складовій. Проте згодом наші споживачі дуже ймовірно також потраплять у глобальний рух і вже почнуть обирати бренди за соціальний чи екологічний вплив. 

Компанії, які будуть прогресивно покращувати умови ведення бізнесу та власний вплив на суспільство, отримають лояльність споживачів, підтримку політиків та фінансові переваги міжнародних кредиторів. Хто ще буде в цьому зацікавлений? — бізнес партнери. Для потужних брендів працювати з постачальником, за яким тягнеться історія порушень умов праці чи забруднення навколишнього середовища є просто неприйнятним. Це стосується й IKEA, яка вже виходить на український ринок, і американської кабельної мережі HBO. Засновник вітчизняної компанії Radioactive, яка допомагала каналу зі зйомками серіалу «Чорнобиль», зазначив у одному з інтерв’ю: «Як можна описати процес співпраці з HBO? Із ними все має бути по-дорослому. Наприклад, якщо ми використовуємо під час зйомок автомобіль, то він має бути правильно зареєстрованим, мати дозвіл на перевезення людей. Фінансові аспекти, страхування, оплата праці – все це має бути чітко виписано.» 

Колеги з Китаю розповідали, що бути постачальником для компанії Apple — то величезна відповідальність і виклик. Потрібно відповідати на зростаючі очікування умов праці та екологічних норм, бо в таких корпораціях вони виникають швидше і є більш жорсткими, ніж того вимагає місцеве законодавство. Стів Джобс був також проти модних на той час програм соціально відповідального бізнесу (CSR), які переважно здійснювалися відділами зовнішніх комунікацій в рамках своїх завдань. Будучи буддистом, він переконував, що потрібно спочатку зробити щасливим себе (тобто, компанію) і дуже переймався, коли стало відомо про випадки самогубств серед працівників одного з постачальників. 

Сучасні засоби передачі інформації вже не дозволяють сказати на біле чорне по єдиному інформаційному каналу. З’явиться інший канал, який покаже картинку з іншого боку і запитає інших респондентів. В соціальних мережах знайдуться люди, які в коментарях висловлять альтернативну думку, чим заперечать всю публікацію. Цікаво спостерігати, як у фейсбуці хтось комусь вручає нагороду «за екологічні здобутки», а тоді в коментарях збираються місцеві жителі, які пишуть гнівні коментарі. Це відбувається по всьому світу і є новим викликом для бізнесу та підтвердженням зростання його ролі в майбутньому планети.

Тут є одне «але». Для повноцінного впровадження системних змін на галузевому рівні, потрібно, щоб ринок грав по одних правилах. Візьмемо для прикладу гірничу справу. Минулого року на Міждержавному форумі з видобування, мінералів, металів на сталого розвитку (IGF) в головному офісі ООН у Женеві, віце-президенти кількох найбільших видобувних компаній світу нарікали на несповідування цінностям сталого розвитку менш публічними компаніями. І хоча перехід на відповідальне виробництво за їхніми словами є «недорогим», інші виробники, що нехтують новими стандартами, не втрачають нічого, або ж навіть фінансово виграють. 

Справа в тому, що споживачі та журналісти можуть відносно легко промоніторити виробника айфонів (Apple, схоже, першими повністю відкрили список своїх постачальників), але часто заглибитися всередину логістичного ланцюга і дізнатися, наприклад, з якої копальні був взятий конкретний мінерал — ще досить складно. Закупівельні департаменти багатьох компаній часто нехтують перевіркою постачальників, обираючи лише за ціною. Тому для поширення нових норм на глобальному рівні, потрібно ще декілька років активної взаємодії споживачів, державних органів та міжнародних організацій. 

За останні роки на запит глобальної громадськості ринок відреагував появою численної кількості ініціатив клубного типу, які грають роль інспекторів на «чистоту» всіх ланок логістичного ланцюга та беруть на себе репутаційні ризики роботи з тими чи іншими постачальниками. На даний момент відзначається певне перенасичення ринку і плутанина серед численних ініціатив. На вищезгаданій конференції в Женеві, віце-президент однієї з найбільших видобувних компаній скаржився мені на «головний біль» від усіх існуючих систем оцінювання. В Україні напевно вже також є чимало організацій, що пропонують виробникам пройти перевірку і отримати сертифікат на екологічність, «європейськість» умов праці тощо.

Вхідний квиток у світ відповідального бізнесу, насправді, зараз є досить простим. Існує чимало безкоштовних інструкцій (наприклад, Global Reporting Initiative), де можна завантажити вказівки до звітування, якими користуються найпрогресивніші компанії світу. Вони задають не лише рамки для стратегічного планування, а й дозволяють побачити, які конкретні кроки в компанії можна зробити зараз і без додаткових витрат. 

67% респондентів очікують, що компанії залучатимуть їх до вирішення важливих соціальних проблем

Поцікавтеся, які соціальні чи екологічні проблеми турбують населення біля вашого підприємства. Згідно Барометру Довіри, у людства з’явився підвищений запит на новий вид відносин між роботодавцем та компанією: 67% респондентів очікують, що компанії залучатимуть їх до вирішення важливих соціальних проблем. Такі ініціативи точно не пройдуть повз увагу громадськості. А при правильній взаємодії стейкхолдерів, вас ще більше цінуватиме власна команда, влада і, звісно, споживачі.

На щастя, вже є чимало українських підприємств, які успішно опановують і активно сповідують принципи ведення відповідального бізнесу. У таких компаній буде чи неабияка конкурентна перевага в розумінні правил гри нової економіки і лояльність споживачів ери соціальних мереж. І так само, як це вже активно впливає на світову видобувну галузь та ринок електроніки, тренд буде розповсюджуватися на інші сектори: аграрний, банківський, освітній і лише питання часу, коли ваш клієнт запитає: «А що зробили ви?»