Menu

(Українська) Результати дослідження "Окуповані території та закон: аудит законодавства щодо АР Крим та ОРДЛО у 2014 - 2020 рр."

(Українська)

Дослідження провів Аналітичний центр УКУ в рамках проєкту «Аудит законодавчого поля щодо окупованих територій АРК та ОРДЛО у 2014–2020 роках» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy (NED), Відділу преси, осві- ти та культури Посольства США в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та посольства Швеції в Україні.

(Українська)

Через російську гібридну агресію в Криму та на Сході України, що розпочалася у 2014 р. і триває досі, українська нормативно-правова база зазнала суттєвих змін і доповнень. Як свідчить дослі- дження «Окуповані території та закон: аудит законодавства щодо АР Крим та ОРДЛО у 2014– 2020 рр.», котре провів Аналітичний центр Українського Католицького Університету (АЦ УКУ), за згаданий період в Україні прийнято 177 нормативно-правових актів. Окрім того, завдяки зусиллям українських дипломатів і парламентарів, прийнято 32 резолюції міжнародних організа- цій, таких як Організація Об’єднаних Націй (ООН), Європейський Парламент (ЄП) і Парла- ментська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Зокрема, як дослідили експерти АЦ УКУ, у частині законодавства щодо тимчасово окупо- ваних територій, прийнято 82 закони України, 17 Указів Президента, 28 постанов Верховної Ради, 28 постанов Кабінету Міністрів, 11 розпоряджень Кабінету Міністрів та 11 розпоряджень Верховної Ради. Метою цих нормативно-правових актів було забезпечити належну реакцію держави на російську агресію проти України, шляхом як військового спротиву, так і через ди- пломатичні засоби та міжнародні суди. Також частина нормативно-правових актів спрямова- на на подолання наслідків гібридної війни, зокрема через соціальне забезпечення внутрішньо переміщених осіб, освіту для студентів із тимчасово окупованих територій, допомогу сім’ям загиблих тощо. Окрім аналітиків АЦ УКУ, до дослідження залучено понад сто визнаних експертів, які взяли участь у експертних обговореннях на теми безпеки та міжнародного права, економічної та со- ціальної політики, освіти, ідентичності, релігії та інформаційної безпеки. З результатами обго- ворень можна ознайомитися в аналітичній частині семи розділів дослідження та у прикінцевих висновках. Експертні обговорення відбулися у закритому форматі, що не передбачає подальшо- го цитування та забезпечує максимальну відкритість учасників під час винесення експертних оцінок щодо ситуації, що склалася на окупованих територіях після російської гібридної агресії.

(Українська)

Загалом за результатами аналізу нормативно-правових актів та експертних обговорень в АЦ УКУ дійшли важливих висновків. По-перше, законодавча гілка влади в Україні веде ак- тивну роботу щодо розробки спеціального законодавства, спрямованого на боротьбу з росій- ською агресією та її наслідками. По-друге, в Україні існують позитивні практики законодавчого забезпечення військового спротиву в умовах гібридної війни та заперечення Російською Феде- рацією присутності на території України російських військових формувань. Зокрема йдеться про нормативно-правові акти щодо проведення Антитерористичної операції (АТО) та Операції об’єднаних сил (ООС). Ці напрацювання можуть стати вагомим внеском для допомоги іншим державам, які зіштовхнулися чи зіштовхнуться у майбутньому з гібридною війною та окупа- цією своїх територій. По-третє, в Україні нормотворча діяльність щодо тимчасово окупованих територій не є настільки системною та всеосяжною, як того вимагає складна ситуація, в якій опинилася держава, а прийняті нормативно-правові акти часто є результатом політичних до- мовленостей і компромісів. Водночас, імплементація уже прийнятих нормативно-правових ак- тів не завжди відбувається на належному рівні, оскільки відповідні органи влади, створені для боротьби з агресією та її наслідками, працюють або не в повній мірі, або через недосконалість законодавства неспроможні забезпечити потрібний результат. Як показало дослідження, ще однією вагомою проблемою, є те, що українське законодав- ство щодо окупованих територій не має цілісного термінологічного поля, а окремі важливі тер- міни або суперечать одне одному або є надто амбівалентними. Зокрема йдеться про визначення слів «конфлікт», «кордон» / «лінія розмежування» та «ОРДЛО» / «окуповані території». При- чиною цього є риторика, нав’язана Україні «Мінськими угодами», що дає можливість для дво- якого трактування природи міжнародного збройного конфлікту, його справжніх і надуманих сторін, причин і наслідків. Така риторика є одним із засобів війни, бо зв’язує українську сторо- ну на міжнародному рівні та змушує до правових змін конституційного рівня, котрі й є ціллю війни. Ідентифікація і знешкодження таких «правових бомб» має стати важливою частиною подальшої роботи з матеріалом, накопиченим під час аудиту.
Загалом, для системного напрацювання законодавчих ініціатив і вироблення політик щодо окупованих територій, в Україні необхідно досягти політичного консенсусу про цінності й ві- зії того, яким має бути майбутнє тимчасово окупованих територій у складі України. Водночас варто дійти визначеності щодо формату подальших відносин із цими територіями на час, поки деокупація і реінтеграція ще не відбулися. Тому, крім аудиту законодавчої діяльності, важливо зробити й аудит ресурсів: від команд та інституцій, які можуть напрацьовувати й реалізовувати політики до інструментів, за допомогою яких такі політики можна впроваджувати. Ідеться про нормативно-правові акти, санкції, позови до Російської Федерації у міжнародних судах, ефек- тивну роботу тристоронньої контактної групи у Мінську тощо. Дослідження, котре провела команда АЦ УКУ, має на меті сприяти вдосконаленню укра- їнського законодавства щодо окупованих територій, виявити законодавчі прогалини в нор- мативно-правовій базі та допомогти всім суб’єктам законодавчої ініціативи: народним депу- татам, Президенту України та Кабінету Міністрів сформувати власний порядок денний щодо нормотворчої діяльності у цій сфері. Результати дослідження також будуть цікавими представ- никам органів державної влади, що реалізують політики щодо територій, постраждалих від ро- сійської гібридної агресії, а також журналістам, представникам профільних громадських орга- нізацій і послам іноземних держав.

Дослідники матеріалу