“Існує розрив між законодавством та практиками його застосування”, – Остап Кривдик про результати дослідження

Аналітичний центр УКУ реалізував проєкт, в рамках якого було проведене дослідження стану законодавчого врегулювання питань щодо окупованих територій, впливу прийнятих законодавчих актів на ситуацію в Україні, а також проаналізовано інформацію про проблеми і успіхи впровадження цього законодавства. Видання “Збруч” побувало на презентації.

 

«МИ НА ПОЧАТКУ ШЛЯХУ…»

Спершу команда проєкту здійснила добірку відповідних нормативно-правових актів з 2014 по 2020 рік. За словами асоційованого дослідника Аналітичного центру Українського католицького університету Остапа Кривдика, дослідженням охоплено 177 нормативно-правових актів, ухвалених в Україні у  2014 – 2020 роках, і 32 резолюції міжнародних організацій, прийняті Генеральною асамблеєю ООН та ПАРЄ. Серед українських це 82 закони, 28 постанов ВРУ, 28 рішень уряду, 17 указів Президента, 11 розпоряджень ВРУ та Кабміну.

Однак після цього стало зрозуміло, що сама добірка інструментів не дає розуміння, чи можливо їх застосовувати і чи арсенал правових документів є достатнім для вирішення всіх проблем, спричинених окупацією.

Надалі досліджували, у яких умовах які практики застосовують, які з них ефективні. За результатами експертних обговорень була підготовлена аналітична частина звіту з пакетом рекомендацій. «У наших обговореннях узяли участь більше як 120 експертів, – зазначив Остап Кривдик. – Відбулося вісім експертних круглих столів за вісьмома темами – міжнародне право і безпека, економічна політика, соціальна політика, освіта, ідентичність, свобода віросповідання та інформаційна політика. Робота тривала упродовж восьми місяців. Вона є важливою для нашого розуміння України соборної».

Результатом обговорень стали рекомендації експертів щодо того, яких змін і доповнень потребує законодавство України. «У ході дискусій відкрився величезний спектр катастроф: гуманітарних, соціальних, економічних, – констатувала Оксана Кулаковська. – І ми тільки на початку шляху розуміння, що нам доведеться долати в найближчі десятиліття».

 

«МІНСЬКІ УГОДИ РОЗМИВАЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ…»

Команда проєкту – це його керівник Остап Кривдик та заступник генерального директора «Українського інституту» Алім Алієв і голова правління громадської організації «Українська Народна Рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук, які, власне, представляють окуповані терени.

Остап Кривдик поділився трьома висновками, які він зробив у ході роботи. Перший – що в означений період відбувалася активна робота законодавців, спрямована на боротьбу з агресією. Другий – що є позитивні практики, які допомагають Україні відстоювати свої інтереси в умовах агресії. І третій – що нормативна діяльність щодо окупованих територій не є достатньою і системною. «Існує розрив між існуючим законодавством та практиками його застосування», – каже керівник проєкту. Він наголошує, що для ефективного впровадження законодавчих актів потрібен політичний консенсус за цінностями: яким має бути майбутнє тимчасово окупованих територій у складі України.

Проблемою є відсутність цілісного термінологічного поля. Ті ж самі явища в різних законодавчих актах називають по-різному. Свою роль тут відіграють Мінські угоди, які розмивають юридичні визначення щодо війни і агресора. Тому вживають поряд різні, часом взаємовиключні терміни: конфлікт і міжнародний конфлікт, кордон і лінія розмежування тощо.

На неузгодженості законодавства акцентує також Алім Алієв. Брак спільного бачення продемонстрували й експертні дискусії, під час яких часом точилися гарячі дебати. Експерти через різні призми давали оцінку тих чи інших подій. Отже, аналітичний звіт – це синтез думок, рекомендацій, висновків, отриманих з різних позицій, озвучених під час круглих столів.

 

МОВА, ІНФОРМАЦІЯ ТА РЕІНТЕГРАЦІЯ МОЛОДІ

Алім Алієв поділився висновками та рекомендаціями з кількох тематичних блоків аналітичного звіту. Так, пропонується змінити норми законодавства стосовно економічних відносин із Кримом. Також потрібно переглянути дискримінаційний статус кримчан як нерезидентів України та зняти обмеження на перевезення рухомого майна, звісно, крім заборонених речей і товарів. Важливими є також рекомендації щодо покращення роботи КПВВ на межі з Кримом і ОРДЛО та формування якісної інфраструктури для забезпечення прав громадян з окупованих територій. Зокрема, слід створити ЦНАПи біля КПВВ.

У сфері політики ідентичності і культури необхідним є ухвалення законопроєктів щодо статусу корінних народів (є надія, що його найближчим часом схвалить ВРУ) і статусу кримськотатарського народу. Він посприяє перетворенню Криму з територіальної автономії в національно-територіальну, де кримськотатарський народ зможе бути захищеним у своїх правах та ідентичності.

Наступна рекомендація – державна програма розвитку кримськотатарської мови, яка, за висновком ЮНЕСКО, під загрозою зникнення. Важливо, щоб внутрішньо переміщені особи змогли  вивчати свою мову, зокрема онлайн, а також щоб цю можливість отримали усі охочі громадяни України та ті, хто проживає за кордоном.

Також нагальною є програма реінтеграції молоді з окупованих територій. А це і молодіжні табори, і просвітницькі та інтеграційні проєкти. Адже за деякий час саме ця молодь прийматиме рішення щодо своїх територій.

Одна з рекомендацій щодо інформаційної політики – розробити окремий порядок отримання грантів для реалізації інформаційних, просвітницьких проукраїнських проєктів на окупованих територіях. Прийняти й імплементувати програми інформаційної реінтеграції окремих регіонів Донецької та Луганської областей та Криму. Врахувати в нормах перехідного законодавства статус журналістів та представників медіа. І надалі моніторити ситуацію з дотриманням прав журналістів та спростити в’їзд на окуповані терени кореспондентів міжнародних агентств.

"Аби робити проактивні кроки, потрібне спільне бачення, яку країну ми будуємо, і цілісна стратегія" - Оксана Кулаковська

МУЖНІСТЬ НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИ

Про висновки аналітичного звіту щодо політики безпеки розповів голова правління громадської організації «Українська Народна Рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук. Він похвалився, що перша рекомендація щодо змін санкційного законодавства вже виконана, хоча й не ідеально. Також уже внесено законопроєкт про внесення воєнних злочинів до Кримінального кодексу України. Наступний пункт – сертифікувати Римський статут, про який ідеться уже багато років, і стає зрозуміло, що це декому невигідно.

Аналітик, як і Остап Кривдик, зупинився на проблемі існуючої на сьогодні «тристоронньої контактної групи». «Ми потерпаємо через існування Мінського процесу, – нагадав Станіслав Федорчук. – Адже в його ході відбувається деформація  українського законодавства, квазіправові терміни уже мандрують нормативними документами та мовою найвищих політиків держави. Водночас, консолідованої позиції України з питань безпеки ми не бачимо».

Пан Станіслав роз’яснив важливість стратегії морської безпеки України. Так, слід встановити кордони в Азовському морі та визнати нечинним договір щодо спільного з РФ використання Азовського моря, що досі діє. Слід картографувати мапу зовнішніх меж територій України як в Азовському морі, так і в Чорному. Це можна здійснити, зокрема, шляхом проведення «дружніх судів» щодо розмежування морської території із Болгарією, Румунією та іншими причорноморськими країнами.

Дуже важливо створити центр документації фактів російської агресії супроти України. Постійне оновлення такої бази даних потрібне і для надання матеріалів для міжнародних судових процесів, і для пояснення суспільству, що відбувалося і досі відбувається.

Не менш важливо створити єдину базу зрадників – співробітників міліції та спецслужб, що перейшли на службу РФ. Адже досі можливі випадки, коли колишній начальник Донецького управління МВС, який сприяв окупації Донбасу, поновлений в МВС ще й очолив слідче управління в Донецькій області. «Я вважаю це викликом для тих, хто пам’ятає, що зробила донецька міліція проти української громади, – заявив Станіслав Федорчук. – І вірю, що ми знайдемо в собі мужність називати речі своїми іменами».

ЦІННОСТІ ЯК МАРКЕР

«Це не лише аудит законодавства, – підсумовує Станіслав Федорчук. – Це спроба поговорити про складні проблеми, які часто перебувають у полоні політичних переконань. До того ж чимало питань, які мали би бути загальновизнаними, лишаються у сфері окремих відомств і окремих експертів. Один з важливих висновків, якого ми дійшли як команда: потрібно брати за основу цінності у контексті нормотворчої діяльності. Якщо ми ставимо питання: «Які цінності відображає цей документ з точки зору безпеки, гідності людини, соціального захисту», стає зрозуміло, чи ці документи розв’язують проблему на майбутнє, чи є своєрідним «пожежним планом».

На важливості змін законодавчої експертизи щодо їхнього впливу на деокупацію та реінтеграцію окупованих територій наголошує і Алім Алієв. І для цього, на переконання Оксани Кулаковської, має бути спроможність структур у виробленні рішень. Адже на сьогодні, щоб вирішити, скажімо, соціальне питання щодо полонених, потрібно пройти п’ять інституцій. Одна інституція перекладає відповідальність за прийняття рішення на іншу. Тим часом повний пакет повноважень передбачає повну відповідальність.

Станіслав Федорчук звертає увагу на те, що в Україні досі не вироблено методики підрахування збитків від окупації. Бракує єдиного реєстру – майна, переселенців, колаборантів. «Аудит втраченого майна і об’єктів в ОРДЛО і Криму потрібно зробити вже зараз, – закликає аналітик. – Адже механізм міжнародних судових процесів дуже тривалий. А лише власними зусиллями ми не зможемо відновити поруйновану інфраструктуру».

«Аби робити проактивні кроки, потрібне спільне бачення, яку країну ми будуємо, і цілісна стратегія. Нам потрібна глибока, якісна розмова із залученням максимальної кількості сторін, – підсумовує Оксана Кулаковська. – Вона має привести нас до вироблення основоположних речей для формування бачення майбутнього нашої держави». Це планує робити Аналітичний центр УКУ у двох напрямах: публічні обговорення з винесенням на порядок денний складних питань і вироблення практичних інструментів для ухвалення і впровадження ціннісно орієнтованих рішень.

Дослідження проведені за підтримки: Міжнародний фонд «Відродження» та Посольства Швеції в Україні у співпраці з Представництвом Президента в АРК Крим, Національний фонд на підтримку демократії (NED) та Відділ преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Джерело: Збруч

Меню

"Існує розрив між законодавством та практиками його застосування", – Остап Кривдик про результати дослідження

Аналітичний центр УКУ реалізував проєкт, в рамках якого було проведене дослідження стану законодавчого врегулювання питань щодо окупованих територій, впливу прийнятих законодавчих актів на ситуацію в Україні, а також проаналізовано інформацію про проблеми і успіхи впровадження цього законодавства. Видання “Збруч” побувало на презентації.

 

«МИ НА ПОЧАТКУ ШЛЯХУ…»

Спершу команда проєкту здійснила добірку відповідних нормативно-правових актів з 2014 по 2020 рік. За словами асоційованого дослідника Аналітичного центру Українського католицького університету Остапа Кривдика, дослідженням охоплено 177 нормативно-правових актів, ухвалених в Україні у  2014 – 2020 роках, і 32 резолюції міжнародних організацій, прийняті Генеральною асамблеєю ООН та ПАРЄ. Серед українських це 82 закони, 28 постанов ВРУ, 28 рішень уряду, 17 указів Президента, 11 розпоряджень ВРУ та Кабміну.

Однак після цього стало зрозуміло, що сама добірка інструментів не дає розуміння, чи можливо їх застосовувати і чи арсенал правових документів є достатнім для вирішення всіх проблем, спричинених окупацією.

Надалі досліджували, у яких умовах які практики застосовують, які з них ефективні. За результатами експертних обговорень була підготовлена аналітична частина звіту з пакетом рекомендацій. «У наших обговореннях узяли участь більше як 120 експертів, – зазначив Остап Кривдик. – Відбулося вісім експертних круглих столів за вісьмома темами – міжнародне право і безпека, економічна політика, соціальна політика, освіта, ідентичність, свобода віросповідання та інформаційна політика. Робота тривала упродовж восьми місяців. Вона є важливою для нашого розуміння України соборної».

Результатом обговорень стали рекомендації експертів щодо того, яких змін і доповнень потребує законодавство України. «У ході дискусій відкрився величезний спектр катастроф: гуманітарних, соціальних, економічних, – констатувала Оксана Кулаковська. – І ми тільки на початку шляху розуміння, що нам доведеться долати в найближчі десятиліття».

 

«МІНСЬКІ УГОДИ РОЗМИВАЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ…»

Команда проєкту – це його керівник Остап Кривдик та заступник генерального директора «Українського інституту» Алім Алієв і голова правління громадської організації «Українська Народна Рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук, які, власне, представляють окуповані терени.

Остап Кривдик поділився трьома висновками, які він зробив у ході роботи. Перший – що в означений період відбувалася активна робота законодавців, спрямована на боротьбу з агресією. Другий – що є позитивні практики, які допомагають Україні відстоювати свої інтереси в умовах агресії. І третій – що нормативна діяльність щодо окупованих територій не є достатньою і системною. «Існує розрив між існуючим законодавством та практиками його застосування», – каже керівник проєкту. Він наголошує, що для ефективного впровадження законодавчих актів потрібен політичний консенсус за цінностями: яким має бути майбутнє тимчасово окупованих територій у складі України.

Проблемою є відсутність цілісного термінологічного поля. Ті ж самі явища в різних законодавчих актах називають по-різному. Свою роль тут відіграють Мінські угоди, які розмивають юридичні визначення щодо війни і агресора. Тому вживають поряд різні, часом взаємовиключні терміни: конфлікт і міжнародний конфлікт, кордон і лінія розмежування тощо.

На неузгодженості законодавства акцентує також Алім Алієв. Брак спільного бачення продемонстрували й експертні дискусії, під час яких часом точилися гарячі дебати. Експерти через різні призми давали оцінку тих чи інших подій. Отже, аналітичний звіт – це синтез думок, рекомендацій, висновків, отриманих з різних позицій, озвучених під час круглих столів.

 

МОВА, ІНФОРМАЦІЯ ТА РЕІНТЕГРАЦІЯ МОЛОДІ

Алім Алієв поділився висновками та рекомендаціями з кількох тематичних блоків аналітичного звіту. Так, пропонується змінити норми законодавства стосовно економічних відносин із Кримом. Також потрібно переглянути дискримінаційний статус кримчан як нерезидентів України та зняти обмеження на перевезення рухомого майна, звісно, крім заборонених речей і товарів. Важливими є також рекомендації щодо покращення роботи КПВВ на межі з Кримом і ОРДЛО та формування якісної інфраструктури для забезпечення прав громадян з окупованих територій. Зокрема, слід створити ЦНАПи біля КПВВ.

У сфері політики ідентичності і культури необхідним є ухвалення законопроєктів щодо статусу корінних народів (є надія, що його найближчим часом схвалить ВРУ) і статусу кримськотатарського народу. Він посприяє перетворенню Криму з територіальної автономії в національно-територіальну, де кримськотатарський народ зможе бути захищеним у своїх правах та ідентичності.

Наступна рекомендація – державна програма розвитку кримськотатарської мови, яка, за висновком ЮНЕСКО, під загрозою зникнення. Важливо, щоб внутрішньо переміщені особи змогли  вивчати свою мову, зокрема онлайн, а також щоб цю можливість отримали усі охочі громадяни України та ті, хто проживає за кордоном.

Також нагальною є програма реінтеграції молоді з окупованих територій. А це і молодіжні табори, і просвітницькі та інтеграційні проєкти. Адже за деякий час саме ця молодь прийматиме рішення щодо своїх територій.

Одна з рекомендацій щодо інформаційної політики – розробити окремий порядок отримання грантів для реалізації інформаційних, просвітницьких проукраїнських проєктів на окупованих територіях. Прийняти й імплементувати програми інформаційної реінтеграції окремих регіонів Донецької та Луганської областей та Криму. Врахувати в нормах перехідного законодавства статус журналістів та представників медіа. І надалі моніторити ситуацію з дотриманням прав журналістів та спростити в’їзд на окуповані терени кореспондентів міжнародних агентств.

"Аби робити проактивні кроки, потрібне спільне бачення, яку країну ми будуємо, і цілісна стратегія" - Оксана Кулаковська

МУЖНІСТЬ НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИ

Про висновки аналітичного звіту щодо політики безпеки розповів голова правління громадської організації «Українська Народна Рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук. Він похвалився, що перша рекомендація щодо змін санкційного законодавства вже виконана, хоча й не ідеально. Також уже внесено законопроєкт про внесення воєнних злочинів до Кримінального кодексу України. Наступний пункт – сертифікувати Римський статут, про який ідеться уже багато років, і стає зрозуміло, що це декому невигідно.

Аналітик, як і Остап Кривдик, зупинився на проблемі існуючої на сьогодні «тристоронньої контактної групи». «Ми потерпаємо через існування Мінського процесу, – нагадав Станіслав Федорчук. – Адже в його ході відбувається деформація  українського законодавства, квазіправові терміни уже мандрують нормативними документами та мовою найвищих політиків держави. Водночас, консолідованої позиції України з питань безпеки ми не бачимо».

Пан Станіслав роз’яснив важливість стратегії морської безпеки України. Так, слід встановити кордони в Азовському морі та визнати нечинним договір щодо спільного з РФ використання Азовського моря, що досі діє. Слід картографувати мапу зовнішніх меж територій України як в Азовському морі, так і в Чорному. Це можна здійснити, зокрема, шляхом проведення «дружніх судів» щодо розмежування морської території із Болгарією, Румунією та іншими причорноморськими країнами.

Дуже важливо створити центр документації фактів російської агресії супроти України. Постійне оновлення такої бази даних потрібне і для надання матеріалів для міжнародних судових процесів, і для пояснення суспільству, що відбувалося і досі відбувається.

Не менш важливо створити єдину базу зрадників – співробітників міліції та спецслужб, що перейшли на службу РФ. Адже досі можливі випадки, коли колишній начальник Донецького управління МВС, який сприяв окупації Донбасу, поновлений в МВС ще й очолив слідче управління в Донецькій області. «Я вважаю це викликом для тих, хто пам’ятає, що зробила донецька міліція проти української громади, – заявив Станіслав Федорчук. – І вірю, що ми знайдемо в собі мужність називати речі своїми іменами».

ЦІННОСТІ ЯК МАРКЕР

«Це не лише аудит законодавства, – підсумовує Станіслав Федорчук. – Це спроба поговорити про складні проблеми, які часто перебувають у полоні політичних переконань. До того ж чимало питань, які мали би бути загальновизнаними, лишаються у сфері окремих відомств і окремих експертів. Один з важливих висновків, якого ми дійшли як команда: потрібно брати за основу цінності у контексті нормотворчої діяльності. Якщо ми ставимо питання: «Які цінності відображає цей документ з точки зору безпеки, гідності людини, соціального захисту», стає зрозуміло, чи ці документи розв’язують проблему на майбутнє, чи є своєрідним «пожежним планом».

На важливості змін законодавчої експертизи щодо їхнього впливу на деокупацію та реінтеграцію окупованих територій наголошує і Алім Алієв. І для цього, на переконання Оксани Кулаковської, має бути спроможність структур у виробленні рішень. Адже на сьогодні, щоб вирішити, скажімо, соціальне питання щодо полонених, потрібно пройти п’ять інституцій. Одна інституція перекладає відповідальність за прийняття рішення на іншу. Тим часом повний пакет повноважень передбачає повну відповідальність.

Станіслав Федорчук звертає увагу на те, що в Україні досі не вироблено методики підрахування збитків від окупації. Бракує єдиного реєстру – майна, переселенців, колаборантів. «Аудит втраченого майна і об’єктів в ОРДЛО і Криму потрібно зробити вже зараз, – закликає аналітик. – Адже механізм міжнародних судових процесів дуже тривалий. А лише власними зусиллями ми не зможемо відновити поруйновану інфраструктуру».

«Аби робити проактивні кроки, потрібне спільне бачення, яку країну ми будуємо, і цілісна стратегія. Нам потрібна глибока, якісна розмова із залученням максимальної кількості сторін, – підсумовує Оксана Кулаковська. – Вона має привести нас до вироблення основоположних речей для формування бачення майбутнього нашої держави». Це планує робити Аналітичний центр УКУ у двох напрямах: публічні обговорення з винесенням на порядок денний складних питань і вироблення практичних інструментів для ухвалення і впровадження ціннісно орієнтованих рішень.

Дослідження проведені за підтримки: Міжнародний фонд «Відродження» та Посольства Швеції в Україні у співпраці з Представництвом Президента в АРК Крим, Національний фонд на підтримку демократії (NED) та Відділ преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Джерело: Збруч