Меню

Культура (субкультури) бідності в Україні

Дослідження «Культура (субкультури) бідності» було виконано у співпраці Центру близькосхідних досліджень та Аналітичного центру УКУ за підтримки фонду «Відродження». Польовий етап був реалізований у травні 2019 р. Географія проекту: Херсонська область (м. Скадовськ та м.Чаплинка). Вибір Херсонської області був зумовлений феноменом «одномоментної бідності» значного числа людей внаслідок анексії Російською Федерацією Кримського півострова. Відбір інформантів для глибинних інтерв’ю та ФГД відбувався за ключовим критерієм малозабезпеченості (факт надання соціальної допомоги, субсидія тощо) та статево-віковими параметрами. В цілому в кожній з двох локацій було проведено по 8 глибинних інтерв’ю, 2 ФГД з представниками малозабезпечених груп населення та по 1 ФГД – з експертами. Всі учасники дослідження проходили анкетування (60 респондентів). З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.

В даному дослідженні ми сфокусувалися передусім на суб’єктивних параметрах бідності і намагалися з’ясувати, як пересічна людина бачить сучасну соціальну структуру в Україні, як вона оцінює своє місце в цій соціальній структурі; яким чином люди конструюють «свою» та «інші» соціальні групи в залежності від доходів, якими є ключові параметри та критерії зарахування людей до тих чи інших соціальних груп в залежності від доходів; що є основними «сферами дискомфорту» для пересічної людини – де в першу чергу вона починає відчувати, що їй бракує грошей для підтримки бажаного способу життя; якими є основні реакції людини на відчуття подібного дискомфорту; якими, з точки зору інформантів, є можливі шляхи подолання бідності. Ми не заперечуємо наявність структурних та системних проблем, що викликають бідність в українському суспільстві. Однак успіх будь яких змін залежить і від сутності та мети прийнятих законів, і від того, якими практиками на них відповідає населення. В цьому дослідженні увагу сконцентровано на повсякденних практиках людей, що загальмовують зміни, консервують бідність чи, навпаки, створюють можливість та перспективи для позитивних змін.

Ми всі є заручниками тих масштабних процесів поглиблення нерівностей, коли багаті стають багатшими, а бідні – біднішими. Однак в нашому дослідженні ми сфокусували увагу на пересічній людині, її реакціях на зовнішні виклики та стратегіях захисту – тобто на тій «культурі бідності», яку вона утворює навколо себе, а також на виявленні її потенційно можливих наслідків. Це є одночасно і перевагою (бо дозволяє працювати з сенсами), і обмеженням даного дослідження (яке не дає уявлення про об’єктивні параметри бідності та структурні чинники).

Дане дослідження є пілотним, не претендує на вичерпність, однак дозволяє пропонувати інструменти дослідження суб’єктивних параметрів бідності, підняти питання про ключові параметри та причини поширення культури бідності в сучасній Україні, створює можливість сфокусувати увагу на ключових спостереженнях та запропонувати напрямки для поглибленого вивчення виявлених практик, стратегій та моделей поведінки у рамках культури (субкультури) бідності.

Дослідники матеріалу