Росія після Путіна: до чого готуватись Україні?

Хто може стати наступником Володимира Путіна та чи варто чекати змін у зовнішній політиці РФ після відставки багаторічного диктатора — дискутували автор книги «Після Путіна», американський дослідник Герман Пірчнер, директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко, інженер і підприємець, меценат видання книги «Після Путіна» Віталій Дем’янюк.

У книзі «Після Путіна» викладено можливі сценарії розвитку Російської Федерації після відставки Володимира Путіна, втім експерти наголошують, що мова йде не лише про нього особисто, а й про імперіалістичну позицію Росії та перспективи її трансформації.

Путін піде у відставку?

Герман Пірчнер зауважує, що яким би не був трансформаційний сценарій для Російської Федерації після Путіна, він потребує від України та світу детального плану дій: «Ми маємо проаналізувати та систематизувати можливий вплив на перебіг подій, що його можуть мати місцеві еліти, представники ФСБ або армія».

Як зазначає дослідник, дохід РФ останніми роками падає, зокрема й через витрати в Україні та Сирії. Понад половина росіян віком від 18 до 30 виїхала б в іншу країну, якщо б мали таку можливість. Незадоволені й еліти — вони «почуваються обдуреними». Серед російських еліт є й ті, хто, хоча й непублічно, ставлять питання, чиїм інтересам служить Путін та чи сповна він виконує свої зобов’язання.

Герман Пірчнер:

Спілкуючись із цими людьми, я казав: якщо ви незадоволені, то зробіть щось. Вони відповідають, що внаслідок змін вони можуть втратити занадто багато. Мовляв, якщо Путін спіткнеться, усі проблеми перейдуть до них. Тому, думаючи про стабільність становища Путіна, згадую формулу Леніна: з іскри розгорається полум’я. Та чи з’явиться ця іскра й чи путінські інструменти придушення будуть достатньо ефективними, щоби впоратися з пожежею — це питання залишається відкритим.

 

На думку Пірчнера, Україна має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Колись Володимир Путін відійде від влади: це може бути вбивство, переворот чи серцевий напад. Та оскільки неможливо передбачити, чи наступною владою стануть націоналісти, що діятимуть ще агресивніше до країн, що раніше входили в СРСР, чи час після Путіна супроводжуватиметься тривалою боротьбою за владу — Україні слід розробити конкретні та детальні плани дій для кожного із випадку. Готовність України до періоду трансформації російської влади, яким би він не був, дозволить їй захистити свій суверенітет та збільшити суб’єктність у зовнішній політиці.

Новий лідер: хто він?

Щоби спрогнозувати, хто може бути наступником Володимира Путіна, Герман Пірчнер радить придивитися до молодих людей, які вже сьогодні працюють на посадах губернаторів чи міністрів, мають минуле у ФСБ або армії. Цим людям є що втрачати у випадку зміни системи, й вони мають підтримку місцевих еліт. «З іншого боку, згадаймо, як мало людей змогли передбачити, що саме Володимир Путін очолить Російську Федерацію. Наступником може стати той, кого ми можемо не помічати», — зазначає дослідник.

На думку директора Інституту стратегічних досліджень Олександра Литвиненка, майбутнє Росії залежить від того, раптово чи підготовлено Путін піде у відставку. Експерт радить сприймати Путіна не як конкретну людину, а як символ системи, яку він очолює. Виходячи з цього, Литвиненко припускає, що система буде пробувати забезпечити та підготувати наступника, і цей процес триває зараз.

«Якщо відставка буде неочікуваною, ми можемо говорити про інші варіанти. Втім, російська вертикаль є достатньо потужною, щоби продовжувати поточні процеси ще протягом кількох місяців», — зазначає експерт.

Росія після Путіна буде коригувати зовнішню політику, та радикальних змін чекати не слід. Фото: Укрінформ

Чого чекати від Росії після Путіна?

«Я не вірю, що Путін є лідером. Він — опортуніст, адже не веде суспільство, а слідує почуттям більшості. Його наступник буде чинити так само, зокрема, у першій частині свого правління», — вважає Олександр Литвиненко. Прогнозуючи майбутню політику РФ після Путіна, експерт радить звернути увагу на перший період правління наступника, характерним для якого є робота із внутрішніми питаннями та консолідація влади. Цей процес мав різну тривалість у різних очільників. Зокрема, Путін створював потужну внутрішню систему впродовж 4 років, Єльцин — 5 років. Та скільки б він не тривав, новий правитель мусить бути обраним на виборах, й отже — говорити те, що росіяни хочуть почути.

Росія після Путіна буде коригувати зовнішню політику, та радикальних змін чекати не слід. Для нової влади логічно було б шукати більш мирних і дружніх стосунків із ЄС та США. Але зміни в політиці щодо України навряд чи можливі, адже більшість росіян, у тому числі опозиційні політики, підтримують політику Путіна щодо України. «Хоч повернення Криму чекати не варто й після Путіна, можливо, наступна влада РФ буде зацікавлена в змінах на Донбасі. Ми повинні готові бути до будь-яких змін, підготувати детальні плани, включаючи сферу оборони та безпеки», — переконаний Литвиненко.

Роль України для російської демократії

Українці можуть докластися до встановлення демократії та неімперіалістичного шляху розвитку в Росії, впевнений Литвиненко. Для цього важливо не занапастити здобутки демократії, яких ми досягли шляхом революцій і реформ. Адже Україна, яка не має економічного розвитку й не зміцнює демократію, виступає як погана альтернатива диктатурі. Це зіграє лише на користь Володимиру Путіну та його наступнику.

Також вас може зацікавити: «Ситуація в Росії буде ставати все більш вибуховою» ‒ американський дослідник

 

Експерти підкреслюють, що російська нація не знає повноцінного досвіду свободи. Росіяни пересвідчилися, що перший етап свободи складний. І влада використовує цей досвід для того, щоби маніпулювати суспільною думкою та пропонувати диктатуру як єдиний успішний сценарій.

Віталій Дем’янюк додав, що Україні нелегко втілити еталон демократії та економічного розвитку, адже ми перебуваємо в стані війни і головним нашим завданням дотепер залишається виживання. Однак Україна вже продемонструвала, що здатна на чесні вибори та революції.

Віталій Дем’янюк:

Це наш перший приклад для Росії. Якщо ми розбудовуватимемо інституції, то після того, як із нас спаде тягар війни, ми зможемо забезпечити нашій країні економічний розвиток дуже швидко, і це стане другим прикладом для РФ.

Герман Пірчнер погодився з обома спікерами: «Якщо Україна зможе поєднати принципи демократії та економічний розвиток — це зможе стати двигуном змін у РФ. Масове переконання сильніше за реальність. Відтак, що більша кількість людей повірить у перетворення завдяки демократії, то більший шанс матиме це переконання на те, аби перетворитися в реальність».

Відео з презентації українського видання книги можна знайти тут:

Нагадаємо, що електронну версію книги можна купити на сайтах Видавництва УКУ або Yakaboo.

Джерело: Збруч

Меню

Росія після Путіна: до чого готуватись Україні?

Хто може стати наступником Володимира Путіна та чи варто чекати змін у зовнішній політиці РФ після відставки багаторічного диктатора — дискутували автор книги «Після Путіна», американський дослідник Герман Пірчнер, директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко, інженер і підприємець, меценат видання книги «Після Путіна» Віталій Дем’янюк.

У книзі «Після Путіна» викладено можливі сценарії розвитку Російської Федерації після відставки Володимира Путіна, втім експерти наголошують, що мова йде не лише про нього особисто, а й про імперіалістичну позицію Росії та перспективи її трансформації.

Путін піде у відставку?

Герман Пірчнер зауважує, що яким би не був трансформаційний сценарій для Російської Федерації після Путіна, він потребує від України та світу детального плану дій: «Ми маємо проаналізувати та систематизувати можливий вплив на перебіг подій, що його можуть мати місцеві еліти, представники ФСБ або армія».

Як зазначає дослідник, дохід РФ останніми роками падає, зокрема й через витрати в Україні та Сирії. Понад половина росіян віком від 18 до 30 виїхала б в іншу країну, якщо б мали таку можливість. Незадоволені й еліти — вони «почуваються обдуреними». Серед російських еліт є й ті, хто, хоча й непублічно, ставлять питання, чиїм інтересам служить Путін та чи сповна він виконує свої зобов’язання.

Герман Пірчнер:

Спілкуючись із цими людьми, я казав: якщо ви незадоволені, то зробіть щось. Вони відповідають, що внаслідок змін вони можуть втратити занадто багато. Мовляв, якщо Путін спіткнеться, усі проблеми перейдуть до них. Тому, думаючи про стабільність становища Путіна, згадую формулу Леніна: з іскри розгорається полум’я. Та чи з’явиться ця іскра й чи путінські інструменти придушення будуть достатньо ефективними, щоби впоратися з пожежею — це питання залишається відкритим.

 

На думку Пірчнера, Україна має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Колись Володимир Путін відійде від влади: це може бути вбивство, переворот чи серцевий напад. Та оскільки неможливо передбачити, чи наступною владою стануть націоналісти, що діятимуть ще агресивніше до країн, що раніше входили в СРСР, чи час після Путіна супроводжуватиметься тривалою боротьбою за владу — Україні слід розробити конкретні та детальні плани дій для кожного із випадку. Готовність України до періоду трансформації російської влади, яким би він не був, дозволить їй захистити свій суверенітет та збільшити суб’єктність у зовнішній політиці.

Новий лідер: хто він?

Щоби спрогнозувати, хто може бути наступником Володимира Путіна, Герман Пірчнер радить придивитися до молодих людей, які вже сьогодні працюють на посадах губернаторів чи міністрів, мають минуле у ФСБ або армії. Цим людям є що втрачати у випадку зміни системи, й вони мають підтримку місцевих еліт. «З іншого боку, згадаймо, як мало людей змогли передбачити, що саме Володимир Путін очолить Російську Федерацію. Наступником може стати той, кого ми можемо не помічати», — зазначає дослідник.

На думку директора Інституту стратегічних досліджень Олександра Литвиненка, майбутнє Росії залежить від того, раптово чи підготовлено Путін піде у відставку. Експерт радить сприймати Путіна не як конкретну людину, а як символ системи, яку він очолює. Виходячи з цього, Литвиненко припускає, що система буде пробувати забезпечити та підготувати наступника, і цей процес триває зараз.

«Якщо відставка буде неочікуваною, ми можемо говорити про інші варіанти. Втім, російська вертикаль є достатньо потужною, щоби продовжувати поточні процеси ще протягом кількох місяців», — зазначає експерт.

Росія після Путіна буде коригувати зовнішню політику, та радикальних змін чекати не слід. Фото: Укрінформ

Чого чекати від Росії після Путіна?

«Я не вірю, що Путін є лідером. Він — опортуніст, адже не веде суспільство, а слідує почуттям більшості. Його наступник буде чинити так само, зокрема, у першій частині свого правління», — вважає Олександр Литвиненко. Прогнозуючи майбутню політику РФ після Путіна, експерт радить звернути увагу на перший період правління наступника, характерним для якого є робота із внутрішніми питаннями та консолідація влади. Цей процес мав різну тривалість у різних очільників. Зокрема, Путін створював потужну внутрішню систему впродовж 4 років, Єльцин — 5 років. Та скільки б він не тривав, новий правитель мусить бути обраним на виборах, й отже — говорити те, що росіяни хочуть почути.

Росія після Путіна буде коригувати зовнішню політику, та радикальних змін чекати не слід. Для нової влади логічно було б шукати більш мирних і дружніх стосунків із ЄС та США. Але зміни в політиці щодо України навряд чи можливі, адже більшість росіян, у тому числі опозиційні політики, підтримують політику Путіна щодо України. «Хоч повернення Криму чекати не варто й після Путіна, можливо, наступна влада РФ буде зацікавлена в змінах на Донбасі. Ми повинні готові бути до будь-яких змін, підготувати детальні плани, включаючи сферу оборони та безпеки», — переконаний Литвиненко.

Роль України для російської демократії

Українці можуть докластися до встановлення демократії та неімперіалістичного шляху розвитку в Росії, впевнений Литвиненко. Для цього важливо не занапастити здобутки демократії, яких ми досягли шляхом революцій і реформ. Адже Україна, яка не має економічного розвитку й не зміцнює демократію, виступає як погана альтернатива диктатурі. Це зіграє лише на користь Володимиру Путіну та його наступнику.

Також вас може зацікавити: «Ситуація в Росії буде ставати все більш вибуховою» ‒ американський дослідник

 

Експерти підкреслюють, що російська нація не знає повноцінного досвіду свободи. Росіяни пересвідчилися, що перший етап свободи складний. І влада використовує цей досвід для того, щоби маніпулювати суспільною думкою та пропонувати диктатуру як єдиний успішний сценарій.

Віталій Дем’янюк додав, що Україні нелегко втілити еталон демократії та економічного розвитку, адже ми перебуваємо в стані війни і головним нашим завданням дотепер залишається виживання. Однак Україна вже продемонструвала, що здатна на чесні вибори та революції.

Віталій Дем’янюк:

Це наш перший приклад для Росії. Якщо ми розбудовуватимемо інституції, то після того, як із нас спаде тягар війни, ми зможемо забезпечити нашій країні економічний розвиток дуже швидко, і це стане другим прикладом для РФ.

Герман Пірчнер погодився з обома спікерами: «Якщо Україна зможе поєднати принципи демократії та економічний розвиток — це зможе стати двигуном змін у РФ. Масове переконання сильніше за реальність. Відтак, що більша кількість людей повірить у перетворення завдяки демократії, то більший шанс матиме це переконання на те, аби перетворитися в реальність».

Відео з презентації українського видання книги можна знайти тут:

Нагадаємо, що електронну версію книги можна купити на сайтах Видавництва УКУ або Yakaboo.

Джерело: Збруч