Тематичні напрями конкурсу «Єдність України в контексті окупованих територій»

Аналітичний центр УКУ приймає наукові роботи в рамках конкурсу «Єдність України в контексті окупованих територій». Термін подачі заявок – 16 травня. До участі запрошуються молоді дослідники, студенти магістри та третього освітньо-наукового рівня (PhD програми), а також, на позаконкурсній основі, студенти бакалаври.

Основні тематичні напрями: 

  1. 1. Бути сусідами: співпраця та інтеграція ВПО з місцевим населенням;

Станом на квітень 2020-го року в Україні було зареєстровано близько 1,4 млн. внутрішньо переміщених осіб, що складає близько 3,8% населення України згідно з оцінкою населення України в 2019 році.

Отримання житла, можливості влаштуватися на добру роботу, складнощі з реєстрацією чи з отриманням виплат, гідне і справедливе ставлення — це лише ті проблеми, які лежать на поверхні. Для їх вирішення потрібне комплексне бачення і глибоке розуміння ситуацій. А оскільки внутрішнє переміщення перетворилося з тимчасового в постійне, то необхідними стали і довгострокові рішення для інтеграції ВПО в українське суспільство.

Втім, «Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів на період 2017-2020 років, не була профінансована достатнім чином, і політики щодо забезпечення проблем ВПО залишаються хронічно нереалізованими. Нова Стратегія на період після 2020-го року при цьому так і не була прийнята. 

Тому одним із тематичних напрямів написання наукових робіт для конкурсу є саме ця тема.

 

  1. 2. Жінки в конфлікті;

На непідконтрольних територіях:

– гендерний порядок має виражений патріархальний характер. В описах жінок домінують пасивно-жертовні характеристики, їм приписують надмірну емоційність. Про чоловіків йдеться в контексті обов’язку, обізнаності у військовій та політичній сфері.

– Чоловіки мають більше шансів отримати стабільну роботу і більшу зарплату, жінки частіше зіштовхуються з проявами несправедливої конкуренції, безпідставними відмовами в прийнятті на роботу. На таку нерівність впливає розвиток тіньової економіки, законодавство не захищає тих, хто працює на тіньовому ринку.

– Жінки мають дуже обмежений вплив на прийняття політичних рішень. Патріархальний характер організації влади фіксує «другорядність» жінок, що прийшли в політику, закріплює їх сервісний характер, відводить їм справи, пов’язані з документообігом, обмежує кар’єрні можливості.

– В ситуаціях взаємодії з державною бюрократією лідирує жінка. Чоловіки конструюють пояснення своєї неучасті у розв’язанні «документальних справ» через власну безпорадність й забудькуватість.

– На непідконтрольній території сформувався стигматизований образ літньої жінки («бабки»). Частково це сталось завдяки домінуванню «пенсійних» справ та суттєвій диспропорції чоловіків та жінок пенсійного віку в Україні. Її суспільство звинувачує у «подвійному» пенсійному забезпеченні, колаборації, участі у референдумі тощо.

Це були кілька коротких висновків з дослідження Оксани Міхеєвої “Вийти з тіні”. Повні результати можна знайти на сайті: https://bit.ly/31VMuno

Ваші висновки з досліджень, аналіз і спостереження в цій темі чекаємо до 16 травня.

 

  1. 3. Соціальні та економічні впливи та перспективи розвитку територій, що постраждали від конфлікту;

Сьомий рік Україна перебуває у війні з Росією.

За цей час:

– Кількість постраждалих сягає 44 тисяч осіб, з яких 13 330 – загинули (дані УВКПЛ ООН)

– Кількість внутрішньо переміщених осіб у квітні 2021 року складає 1 446 881.

– Україна стала 3-тьою країною у світі за мінним забрудненням території. Для розмінування потрібно близько 650 млн євро і десятки років.

– ⅔ території Криму потребують прісної води, а Чорне море забруднюється паливно-мастильними речовинами.

– Експерти стверджують, що для економічного відновлення частин Донецької і Луганської областей потрібно близько 10–20 млрд. дол. США.

Це лише кілька фактів, якими можна описати руйнівні наслідки військового втручання Росії на територію України.

Які існують сценарії розвитку ситуації? Що для цього повинна робити Українська держава? Чи ухвалені Стратегії деокупації та реінтеграції окупованих територій Луганської й Донецької областей і Криму враховують вичерпне коло питань і пропонують дієві рішення? Чи потрібно для цього удосконалювати українське законодавство? Які існують економічні наслідки окупації та хто компенсує завдані війною збитки?

Якщо вам також болить тема війни та окупації частини території України, запрошуємо долучитись до мережі активних молодих людей, аби разом працювати над осмисленням майбутньої деокупації та реінтеграції Криму та ОРДЛО.

 

  1. 4. Культура як інструмент безпеки в контексті окупованих територій.

– Яку роль відіграватиме культура в майбутніх процесах деокупації та реінтеграції Криму та окупованих регіонів Донецької й Луганської областей?

– Як Україна може боротися з російською дезінформацією і ефективно розвивати та просувати власний наратив?

– Які культурні практики доводять свою ефективність та можуть стати потужними об’єднавчими інструментами на рівні держави?

– За яких умов культура може стати інструментом безпеки/небезпеки?

– У який спосіб Україна може розвивати культурну дипломатію, зокрема працювати над посиленням розуміння у світі ситуації з окупацією та її наслідків?

Якщо ви маєте, свої відповіді на ці непрості запитання, чекаємо на ваші роботи.

Вся інформація про конкурс і реєстрація тут: https://ac.ucu.edu.ua/konferentsiya-ucuglobal1/ 

Меню

Тематичні напрями конкурсу «Єдність України в контексті окупованих територій»

Аналітичний центр УКУ приймає наукові роботи в рамках конкурсу «Єдність України в контексті окупованих територій». Термін подачі заявок – 16 травня. До участі запрошуються молоді дослідники, студенти магістри та третього освітньо-наукового рівня (PhD програми), а також, на позаконкурсній основі, студенти бакалаври.

Основні тематичні напрями: 

  1. 1. Бути сусідами: співпраця та інтеграція ВПО з місцевим населенням;

Станом на квітень 2020-го року в Україні було зареєстровано близько 1,4 млн. внутрішньо переміщених осіб, що складає близько 3,8% населення України згідно з оцінкою населення України в 2019 році.

Отримання житла, можливості влаштуватися на добру роботу, складнощі з реєстрацією чи з отриманням виплат, гідне і справедливе ставлення — це лише ті проблеми, які лежать на поверхні. Для їх вирішення потрібне комплексне бачення і глибоке розуміння ситуацій. А оскільки внутрішнє переміщення перетворилося з тимчасового в постійне, то необхідними стали і довгострокові рішення для інтеграції ВПО в українське суспільство.

Втім, «Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів на період 2017-2020 років, не була профінансована достатнім чином, і політики щодо забезпечення проблем ВПО залишаються хронічно нереалізованими. Нова Стратегія на період після 2020-го року при цьому так і не була прийнята. 

Тому одним із тематичних напрямів написання наукових робіт для конкурсу є саме ця тема.

 

  1. 2. Жінки в конфлікті;

На непідконтрольних територіях:

– гендерний порядок має виражений патріархальний характер. В описах жінок домінують пасивно-жертовні характеристики, їм приписують надмірну емоційність. Про чоловіків йдеться в контексті обов’язку, обізнаності у військовій та політичній сфері.

– Чоловіки мають більше шансів отримати стабільну роботу і більшу зарплату, жінки частіше зіштовхуються з проявами несправедливої конкуренції, безпідставними відмовами в прийнятті на роботу. На таку нерівність впливає розвиток тіньової економіки, законодавство не захищає тих, хто працює на тіньовому ринку.

– Жінки мають дуже обмежений вплив на прийняття політичних рішень. Патріархальний характер організації влади фіксує «другорядність» жінок, що прийшли в політику, закріплює їх сервісний характер, відводить їм справи, пов’язані з документообігом, обмежує кар’єрні можливості.

– В ситуаціях взаємодії з державною бюрократією лідирує жінка. Чоловіки конструюють пояснення своєї неучасті у розв’язанні «документальних справ» через власну безпорадність й забудькуватість.

– На непідконтрольній території сформувався стигматизований образ літньої жінки («бабки»). Частково це сталось завдяки домінуванню «пенсійних» справ та суттєвій диспропорції чоловіків та жінок пенсійного віку в Україні. Її суспільство звинувачує у «подвійному» пенсійному забезпеченні, колаборації, участі у референдумі тощо.

Це були кілька коротких висновків з дослідження Оксани Міхеєвої “Вийти з тіні”. Повні результати можна знайти на сайті: https://bit.ly/31VMuno

Ваші висновки з досліджень, аналіз і спостереження в цій темі чекаємо до 16 травня.

 

  1. 3. Соціальні та економічні впливи та перспективи розвитку територій, що постраждали від конфлікту;

Сьомий рік Україна перебуває у війні з Росією.

За цей час:

– Кількість постраждалих сягає 44 тисяч осіб, з яких 13 330 – загинули (дані УВКПЛ ООН)

– Кількість внутрішньо переміщених осіб у квітні 2021 року складає 1 446 881.

– Україна стала 3-тьою країною у світі за мінним забрудненням території. Для розмінування потрібно близько 650 млн євро і десятки років.

– ⅔ території Криму потребують прісної води, а Чорне море забруднюється паливно-мастильними речовинами.

– Експерти стверджують, що для економічного відновлення частин Донецької і Луганської областей потрібно близько 10–20 млрд. дол. США.

Це лише кілька фактів, якими можна описати руйнівні наслідки військового втручання Росії на територію України.

Які існують сценарії розвитку ситуації? Що для цього повинна робити Українська держава? Чи ухвалені Стратегії деокупації та реінтеграції окупованих територій Луганської й Донецької областей і Криму враховують вичерпне коло питань і пропонують дієві рішення? Чи потрібно для цього удосконалювати українське законодавство? Які існують економічні наслідки окупації та хто компенсує завдані війною збитки?

Якщо вам також болить тема війни та окупації частини території України, запрошуємо долучитись до мережі активних молодих людей, аби разом працювати над осмисленням майбутньої деокупації та реінтеграції Криму та ОРДЛО.

 

  1. 4. Культура як інструмент безпеки в контексті окупованих територій.

– Яку роль відіграватиме культура в майбутніх процесах деокупації та реінтеграції Криму та окупованих регіонів Донецької й Луганської областей?

– Як Україна може боротися з російською дезінформацією і ефективно розвивати та просувати власний наратив?

– Які культурні практики доводять свою ефективність та можуть стати потужними об’єднавчими інструментами на рівні держави?

– За яких умов культура може стати інструментом безпеки/небезпеки?

– У який спосіб Україна може розвивати культурну дипломатію, зокрема працювати над посиленням розуміння у світі ситуації з окупацією та її наслідків?

Якщо ви маєте, свої відповіді на ці непрості запитання, чекаємо на ваші роботи.

Вся інформація про конкурс і реєстрація тут: https://ac.ucu.edu.ua/konferentsiya-ucuglobal1/