«Постковідний світ» – це можливість, якою треба вміти скористатися» – митрополит Ґудзяк

Рік, що минає, пройшов під знаком пандемії коронавірусу, яка вплинула на всі аспекти життя. Дивлячись у майбутнє, відомі інтелектуали, політики, бізнесмени, релігійні діячі з України та світу, яких запросив до дискусії «UCU Global: людина у постковідному світі» Аналітичний центр УКУ, намагалися розгледіти, яким буде світ після приборкання цієї хвороби – чи зможе повернутися «до нормальності», якою буде «постковідна нормальність», і як нові обставини вплинуть на засадничі цінності людини – її гідність, свободу, безпеку. Радіо Свобода записала найважливіше з дискусії.

З початком вакцинації проти коронавірусу, в розвинутих країнах гостро постало питання про те, як забезпечити доступ до вакцини для бідніших країн. Адже, за деякими оцінками, наприклад, жителі України зможуть отримати вакцину не раніше, ніж у 2022-2023 роках.

На це звернув увагу у своєму виступі Браян Бріваті, історик та директор британського Меморіального фонду Джона Сміта. Він також зауважив, що значною перешкодою на шляху до одужання цілих суспільств, а не лише окремих людей, буде триваючий вплив популістів. На його думку, про це свідчать рекордні високі цифри виборців у США, які проголосували за Дональда Трампа, який відкидав дискусію, що будується на наукових фактах.

На думку Браяна Брівата, багатий і бідний світ буде поділений також за лінією доступу до цифрових послуг – до того, що люди у багатшому світі можуть замовити на Амазоні, люди в біднішому світі не матимуть доступу. Пробиваючись крізь технічні проблеми і перешкоди, з якими стикнулися учасники онлайн-конференції, він сказав, що відсутність доступу до якісних цифрових технологій буде уповільнювати економічне відродження у бідніших країнах.

Продовжуючи дискусію на тему «Людина у постковідному світі», український дослідник, керуючий партнер експертної компанії pro.mova Євген Глібовицький, сказав, що Україна може виявитися більш підготовленою до шоку, який завдала пандемія через свій травматичний досвід, який загартував багато поколінь українців.

На думку Глібовицького, вплив ковіду неможливо порівняти з впливом Чорнобильської аварії, яка створила умови невизначеності на ціле десятиліття. Тому, на його думку, удар від ковіду в цілому по демократії в Україні не буде сильним, бо рівень довіри і очікувань від влади у цьому суспільстві і так був дуже низьким.

«Найбільший удар від ковіду прийшовся саме туди, де перед тим вдарила фінансова криза – це середній клас, креативний бізнес, ті люди, які сповідують не цінності виживання, а цінності розвитку, ті, які покладаються на соціальні інститути», – пояснює Євген Глібовицький. На його думку, в такому суспільстві попит на відповідальну демократію буде лише посилюватися, як і посилюється опірність та стійкість українського суспільства, попри величезну людську ціну цього досвіду. Адже дедалі більше українців втрачають своїх близьких, які помирають від ковіду.

«Повага до правил, які впроваджує компетентна влада – основа успіху в боротьбі з пандемією», – Євген Глібовицький

На думку Євгена Глібовицького, який є експертом із довготермінових стратегій, у кращій ситуації в часи пандемії виявилися не так багаті суспільства, як ті, в яких була висока довіра до влади. Такими були деякі азійські країни, так було і в деяких провінціях Канади, в Австралії та Новій Зеландії. Повага до правил, які впроваджує компетентна влада, стала основою успіху цих країн у боротьбі з пандемією.

Де різниця між бідними і багатими країнами була більш помітна, так це у тому, як держава поставилася до бізнесу. Якщо, наприклад, у Німеччині допомога компаніям прийшла раніше, ніж компанії збанкрутували, то в Україні дрібний і середній бізнес залишили напризволяще.

Євген Глібовицький продемонстрував ставлення української держави до бізнесу прикладом із нинішніх протестів бізнесменів у Києві – їх розігнали, за його словами, «сталінськими методами», бо ставлення до бізнесу в державі закладалося саме в ті часи, і досі не змінилося.

 

Читайте також: Post-coronavirus: The courage to build a “village of education”

 

На думку іншої української учасниці, письменниці, журналістки, керівниці редакції літературних програм «Українського радіо» «Культура» Олени Гусейнової, пандемія завдала удару по культурному простору – закрила театри, музеї, бібліотеки, книжкові форуми. Разом з цим, вона показала особливу цінність теплого людського спілкування, можливість бути поруч, обмінюватися живим людським досвідом.

Українцям у ситуації карантину дуже важко переживати соціальну ізоляцію. За її словами, вони навіть готові ризикувати заради того, щоб долучитися до культурних подій, зустрітися з близькими по духу людьми. На її думку, це стало очевидно цього року, бо якщо проводити дискусії можна і в онлайн-режимі, то неофіційне спілкування під час культурних подій – походи на каву, кулуарні розмови – виявилися незамінними. Цього найбільше бракувало, бо з цього спілкування народжуються нові ідеї, формується культурний досвід.

«У світі приділяють недостатню увагу науковим знанням, але також і глибшим людським цінностям, таким, як – співчуття, солідарність, співвідповідальність», – о. Жоз Нандіккара

Індійський релігійний філософ о. Жоз Нандіккара, професор філософії в Дхармарамі Відья Кшетрам та Університеті Христа, вважає, що ті тенденції, які існували у світі до коронавірусу, триватимуть і надалі. Ця пандемія, на його думку, не змінила спосіб думання та поведінку політиків та підприємців у світі – суспільство споживання продовжує жити так само, як і до пандемії. Проте, він вважає, що ця недуга показала, що у світі приділяють недостатню увагу науковим знанням, але також і глибшим людським цінностям, таким, як – співчуття, солідарність, співвідповідальність.

На його думку, ці цінності успішно впроваджують у суспільстві жінки. Тому більша увага до лідерства жінок у різних аспектах життя – в економіці, в політиці, в церкві – може показати, що гроші важливі, але вони не вирішують усіх проблем, особливо у суспільствах, де бракує морального лідерства.

 

Також може зацікавити: Чи в безпеці гідність людини у технологічному та інформаційному світі – відповідають експерти

 

На думку Браяна Брівата, хоча є багато негативних сценаріїв розвитку ситуації, в яких негативні тенденції лише поглибляться, є і оптимістичні, – в яких досвід взаємодопомоги, який суспільства в різних країнах здобуло цього року, не буде відкинуто, і він допоможе пережити наступні випробування, які, звичайно, ще будуть у майбутньому.

Завершив дискусію президент Українського католицького університету, архієпископ та митрополит Філадельфійський, голова Української греко-католицької церкви в Америці ​Борис Ґудзяк, який почав з того, яких великих людських втрат зазнав світ і його церква зокрема. Але цей рік також дав можливість уповільнити своє життя та переосмислити його.

«Криза – це можливість, і немає такої кризи, яку не можна було б використати на користь», – владика Борис Ґудзяк

Для багатьох людей необхідність залишатися вдома дала також і можливість побути вдома зі своїми рідними, відновити близькість родинних стосунків. Не для всіх це був приємний досвід, бо деякі родини не пройшли цього випробування –деякі люди з’ясували, що вони не можуть відгукнутися на потреби своїх рідних, не мають витримки, самодисципліни.

Для церковної спільноти, за словами архиєпископа, цей рік також відкрив нові можливості для спілкування і взаємної підтримки, які керівництво церкви вирішило залишити як постійно діючі інститути, наприклад, щотижневі зустрічі онлайн. В онлайн-режимі відбувалися і богослужіння, і сповіді, і церковні собори.

За словами Бориса Ґудзяка, криза – це можливість, і немає такої кризи, яку не можна було б використати на користь, не взяти з неї позитивний досвід, не використати для розвитку.

Джерело: Радіо Свобода

Меню

«Постковідний світ» – це можливість, якою треба вміти скористатися» – митрополит Ґудзяк

Рік, що минає, пройшов під знаком пандемії коронавірусу, яка вплинула на всі аспекти життя. Дивлячись у майбутнє, відомі інтелектуали, політики, бізнесмени, релігійні діячі з України та світу, яких запросив до дискусії «UCU Global: людина у постковідному світі» Аналітичний центр УКУ, намагалися розгледіти, яким буде світ після приборкання цієї хвороби – чи зможе повернутися «до нормальності», якою буде «постковідна нормальність», і як нові обставини вплинуть на засадничі цінності людини – її гідність, свободу, безпеку. Радіо Свобода записала найважливіше з дискусії.

З початком вакцинації проти коронавірусу, в розвинутих країнах гостро постало питання про те, як забезпечити доступ до вакцини для бідніших країн. Адже, за деякими оцінками, наприклад, жителі України зможуть отримати вакцину не раніше, ніж у 2022-2023 роках.

На це звернув увагу у своєму виступі Браян Бріваті, історик та директор британського Меморіального фонду Джона Сміта. Він також зауважив, що значною перешкодою на шляху до одужання цілих суспільств, а не лише окремих людей, буде триваючий вплив популістів. На його думку, про це свідчать рекордні високі цифри виборців у США, які проголосували за Дональда Трампа, який відкидав дискусію, що будується на наукових фактах.

На думку Браяна Брівата, багатий і бідний світ буде поділений також за лінією доступу до цифрових послуг – до того, що люди у багатшому світі можуть замовити на Амазоні, люди в біднішому світі не матимуть доступу. Пробиваючись крізь технічні проблеми і перешкоди, з якими стикнулися учасники онлайн-конференції, він сказав, що відсутність доступу до якісних цифрових технологій буде уповільнювати економічне відродження у бідніших країнах.

Продовжуючи дискусію на тему «Людина у постковідному світі», український дослідник, керуючий партнер експертної компанії pro.mova Євген Глібовицький, сказав, що Україна може виявитися більш підготовленою до шоку, який завдала пандемія через свій травматичний досвід, який загартував багато поколінь українців.

На думку Глібовицького, вплив ковіду неможливо порівняти з впливом Чорнобильської аварії, яка створила умови невизначеності на ціле десятиліття. Тому, на його думку, удар від ковіду в цілому по демократії в Україні не буде сильним, бо рівень довіри і очікувань від влади у цьому суспільстві і так був дуже низьким.

«Найбільший удар від ковіду прийшовся саме туди, де перед тим вдарила фінансова криза – це середній клас, креативний бізнес, ті люди, які сповідують не цінності виживання, а цінності розвитку, ті, які покладаються на соціальні інститути», – пояснює Євген Глібовицький. На його думку, в такому суспільстві попит на відповідальну демократію буде лише посилюватися, як і посилюється опірність та стійкість українського суспільства, попри величезну людську ціну цього досвіду. Адже дедалі більше українців втрачають своїх близьких, які помирають від ковіду.

«Повага до правил, які впроваджує компетентна влада – основа успіху в боротьбі з пандемією», – Євген Глібовицький

На думку Євгена Глібовицького, який є експертом із довготермінових стратегій, у кращій ситуації в часи пандемії виявилися не так багаті суспільства, як ті, в яких була висока довіра до влади. Такими були деякі азійські країни, так було і в деяких провінціях Канади, в Австралії та Новій Зеландії. Повага до правил, які впроваджує компетентна влада, стала основою успіху цих країн у боротьбі з пандемією.

Де різниця між бідними і багатими країнами була більш помітна, так це у тому, як держава поставилася до бізнесу. Якщо, наприклад, у Німеччині допомога компаніям прийшла раніше, ніж компанії збанкрутували, то в Україні дрібний і середній бізнес залишили напризволяще.

Євген Глібовицький продемонстрував ставлення української держави до бізнесу прикладом із нинішніх протестів бізнесменів у Києві – їх розігнали, за його словами, «сталінськими методами», бо ставлення до бізнесу в державі закладалося саме в ті часи, і досі не змінилося.

 

Читайте також: Post-coronavirus: The courage to build a “village of education”

 

На думку іншої української учасниці, письменниці, журналістки, керівниці редакції літературних програм «Українського радіо» «Культура» Олени Гусейнової, пандемія завдала удару по культурному простору – закрила театри, музеї, бібліотеки, книжкові форуми. Разом з цим, вона показала особливу цінність теплого людського спілкування, можливість бути поруч, обмінюватися живим людським досвідом.

Українцям у ситуації карантину дуже важко переживати соціальну ізоляцію. За її словами, вони навіть готові ризикувати заради того, щоб долучитися до культурних подій, зустрітися з близькими по духу людьми. На її думку, це стало очевидно цього року, бо якщо проводити дискусії можна і в онлайн-режимі, то неофіційне спілкування під час культурних подій – походи на каву, кулуарні розмови – виявилися незамінними. Цього найбільше бракувало, бо з цього спілкування народжуються нові ідеї, формується культурний досвід.

«У світі приділяють недостатню увагу науковим знанням, але також і глибшим людським цінностям, таким, як – співчуття, солідарність, співвідповідальність», – о. Жоз Нандіккара

Індійський релігійний філософ о. Жоз Нандіккара, професор філософії в Дхармарамі Відья Кшетрам та Університеті Христа, вважає, що ті тенденції, які існували у світі до коронавірусу, триватимуть і надалі. Ця пандемія, на його думку, не змінила спосіб думання та поведінку політиків та підприємців у світі – суспільство споживання продовжує жити так само, як і до пандемії. Проте, він вважає, що ця недуга показала, що у світі приділяють недостатню увагу науковим знанням, але також і глибшим людським цінностям, таким, як – співчуття, солідарність, співвідповідальність.

На його думку, ці цінності успішно впроваджують у суспільстві жінки. Тому більша увага до лідерства жінок у різних аспектах життя – в економіці, в політиці, в церкві – може показати, що гроші важливі, але вони не вирішують усіх проблем, особливо у суспільствах, де бракує морального лідерства.

 

Також може зацікавити: Чи в безпеці гідність людини у технологічному та інформаційному світі – відповідають експерти

 

На думку Браяна Брівата, хоча є багато негативних сценаріїв розвитку ситуації, в яких негативні тенденції лише поглибляться, є і оптимістичні, – в яких досвід взаємодопомоги, який суспільства в різних країнах здобуло цього року, не буде відкинуто, і він допоможе пережити наступні випробування, які, звичайно, ще будуть у майбутньому.

Завершив дискусію президент Українського католицького університету, архієпископ та митрополит Філадельфійський, голова Української греко-католицької церкви в Америці ​Борис Ґудзяк, який почав з того, яких великих людських втрат зазнав світ і його церква зокрема. Але цей рік також дав можливість уповільнити своє життя та переосмислити його.

«Криза – це можливість, і немає такої кризи, яку не можна було б використати на користь», – владика Борис Ґудзяк

Для багатьох людей необхідність залишатися вдома дала також і можливість побути вдома зі своїми рідними, відновити близькість родинних стосунків. Не для всіх це був приємний досвід, бо деякі родини не пройшли цього випробування –деякі люди з’ясували, що вони не можуть відгукнутися на потреби своїх рідних, не мають витримки, самодисципліни.

Для церковної спільноти, за словами архиєпископа, цей рік також відкрив нові можливості для спілкування і взаємної підтримки, які керівництво церкви вирішило залишити як постійно діючі інститути, наприклад, щотижневі зустрічі онлайн. В онлайн-режимі відбувалися і богослужіння, і сповіді, і церковні собори.

За словами Бориса Ґудзяка, криза – це можливість, і немає такої кризи, яку не можна було б використати на користь, не взяти з неї позитивний досвід, не використати для розвитку.

Джерело: Радіо Свобода